Пам`ятник магдебурзькому праву — «Колона Магдебурзького права», «Пам’ятник хрещення Русі», «Нижній пам’ятник Володимиру»

Розташування: Дніпровський схил біля Набережного шосе на Подолі.

Вважається найстарішим із існуючих пам’ятників Києва. З давніх часів на місце теперішнього пам‘ятника каскадом спускався струмок, який впадав у річку Почайну. За однією з історичних версій, саме у Почайні 988 р. відбулося Хрещення Русі. Після цієї події шлях, яким йшли охрещені подоляни й кияни, а також струмок, почали називати Хрещатиками.

На місці нинішнього пам’ятника спочатку встановили каплицю, у 1802-08 р.р. збудували сам пам’ятник. Він стояв прямо у воді та був двоярусним. Пам’ятник мав вигляд 18-метрової колони, завершеної короною, всередині постамента знаходився восьмигранний басейн з фонтаном. Під час ремонту 1862 р. корону зняли, а колона отримала нове гранчасто-кулясте завершення — хрест з позолоченого білого заліза. У постаменті влаштували каплицю.

На монументі збережено написи «Святому Володимиру просвітителю Росії» та «Стараннями київського громадянства за утвердження прав давніх сея столиці всеросійським імператором Олександром І 1802 року вересня 10 дня». Пам’ятник поставлено на честь повернення царем Києву в 1797 р. Магдебурзького права.

Магдебурзьке право походить від встановлення у 13 ст. у німецькому місці Магдебурзі системи міського самоврядування, де не феодал, а виборні органи з купців, заможних міщан, ремісників розв’язували різні питання міського життя: торгівлі, ремесел, опіки, прав на спадок тощо. Згодом самоврядування поширилося й на інші міста, а право на нього стали називати Магдебурзьким. Вперше Київ отримав Магдебурзьке право у 1494 р. і збереглося воно до 1834 р. (з невеликою перервою за часів Катерини ІІ). У Києві органом самоврядування був магістрат, до якого входили, зокрема, невеликий військовий загін та архітектор. Царський уряд несхвально ставився до міського самоврядування і шляхом різних указів обмежував його, а згодом скасував зовсім.

Почайна — річка, колишня права притока Дніпра. Починалася на Оболоні, впадала у Дніпро між теперішніми Поштовою площею і Пішохідним мостом. Протікала краєм Подолу, від Дніпра відокремлювалася піщаною косою. За часів Київської Русі була гаванню.

У1712 р. Почайну з’єднали з Дніпром спеціально проритим каналом. У 19 ст. роздільна коса розмилась і Дніпро поглинув річку. На місці верхньої течії Почайни лишився ланцюг озер на Оболоні.

Автор: Тетяна Бабич, «Фотопутівник крізь час — Хрещатик і околиці»

2018-02-02T19:05:44+00:00