Пам’ятки Чернігова

Спасо-Преображенський собор – один з найдавніших храмів Русі. Розташований на колишньому дитинці. Був головною архітектурною домінантою міста. Збудований у 1033—1036 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Знавці архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним, оскільки подібної конструкції не має жоден із відомих давньоруських храмів.

Дитинець. Так називалася внутрішня, найбільш укріплена частина стародавніх міст Київської Русі. Це був політико-адміністративний центр, внутрішнє місто, де знаходилися княжий двір, військова залога, мешкали бояри та церковна влада.

Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) – ще один свідок князівської доби, усипальниця князів роду Давидовичів, згодом – головний храм кафедрального монастиря.

Дослідженнями встановлено, що собор побудований на місці більш давньої споруди ХІ сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти. Відносно цих залишків, існує припущення, що то міг бути двокамерний князівський терем або ж більш давній храм.

Колегіум – одна з найдивовижніших архітектурних споруд Чернігова, розташований на краю валу колишньої фортеці. Ця будівля входила до складу кафедрального Борисоглібського монастиря — резиденції чернігівських архієпископів. Два куполи цієї церкви до нашого часу не збереглися.

Будинок полкової канцелярії споруджено в 1690-х роках на території Дитинця, недалеко від замкового рову. Первісно він належав чернігівському полковнику Якову Лизогубу, а після його смерті в 1698 році — гетьманові Івану Мазепі.

Катерининська церква в Чернігові є найвизначнішою в Україні пам’яткою стилю українського (козацького) відродження ХVІІ—ХVІІІ ст., що збереглася в автентичному вигляді. Пам’ятка розташована в історичному середмісті, поблизу давнього Дитинця. Церква споруджена на честь героїзму козаків Чернігівського полку, проявленого під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Церква освячена в 1715 р. на честь святої Катерини.

Єлецький монастир. Архітектурний ансамбль розташовано на підвищеному правому березі річки Десна, між давнім чернігівським Дитинцем і Троїцько-Іллінським монастирем. Відома в багатьох літературних джерелах легенда свідчить, що засновано Єлецький монастир ще в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв’язку з появою на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Датою цієї події називають 3 лютого 1060 року (за ст. стилем). У наш час до складу архітектурного ансамблю Єлецького монастиря входить Успенський собор XII століття, надбрамна дзвіниця XVII ст., трапезна Петропавлівська церква і келії того ж періоду. Мурована огорожа і дерев’яний житловий будиночок, побудований у 1688 році.

Антонієві печери в Чернігові — пам’ятка підземної культової архітектури XI—XIX століть. Засновані вони в 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби — прп. Антонієм Печерським.  Тут є три облицьованих цеглою підземні храми. Найбільш цікавий з них в архітектурному відношенні храм Феодосія Тотемського. Зараз печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). І не порівнюйте їх із Київськими… Вони справляють інше враження…

Троїцько-Іллінський монастир – одним із найвиразніших та мальовничих архітектурних комплексів України  ХІ—ХVІІІ ст.. Він складається з двох частин — колишнього Іллінського монастиря ХІ—ХVІІ ст. та Троїцького монастиря, побудованого на найвищому плато Болдиних гір протягом 1677-1780 років, об’єднаних ландшафтом та архітектурою в єдиний ансамбль.

Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського — державний  музей, один із найдавніших історичних музеїв держави. Музей міститься в історичній триповерховій будівлі, спорудженій у стилі класицизму – колишній будинок Чернігівської чоловічої гімназії.

Музей має цікаву експозицію. Але згадаю лише про один експонат, що буде дуже цікавий Киянам і не тільки: авторську модель пам’ятника  Б. Хмельницькому для Києва, скульптора М. Микешина. Цікава вона тим, що значно відрізняється від пам’ятника, що встановлений у Києві. За проектом М. Микешин мав створити багато скульптурну композицію. Перший проект пам’ятника Богдану Хмельницькому був виконаний із розмахом. На гранітному постаменті, за формою схожому на курган, на гарцюючому коні сидів гетьман. Перед постаментом, козацька могила, де сидів кобзар. Під копитами коня передбачалося зобразити ксьондза, пана-шляхтича і єврейського орендаря. Барельєфи повинні були зображувати епізоди Битви під Збаражем, Переяславської ради і В’їзд війська Хмельницького в Київ. Але недостача коштів обмежила пам’ятник постаттю Богдана Хмельницького.

 

Чернігів такий цікавий і вражаючий, що можна ще  багато про нього писати, але як відомо, краще один раз побачити…

 

Тетяна Бабич, автор книги «Фотопутівник крізь час – Хрещатик і околиці».

2018-03-30T12:48:24+00:00