Чигирин — перша гетьманська столиця

Перша письмова згадка про Чигирин датується 1582 роком, коли відбулося надання місту Магдебурзького права. Вже за 7 років, за наказом короля Сигізмунда ІІІ, в Чигирині, на високому пагорбі (нині Замкова гора), було збудовано замок.

Розташування Чигирина на Чорному (татарському) шляху зумовлювало його важливе значення для польської держави. Великий дерев’яний замок на скелі над Тясмином мав би перешкоджати руху татар на північ, але він міг, хіба що, витримати нетривалу облогу кінноти. У 30-ті роки XVII століття замок був перебудований і перетворений на неприступну фортецю з трьома рядами мурів та глибокими наповненими водою ровами.

У 1648 році почалася Національно-визвольна війна і Богдан Хмельницький обрав Чигирин гетьманською столицею і відповідно Чигирин став адміністративно-політичним центром України (1648–1660). Почалося стрімке збільшення населення міста, фортеця перестала вміщувати мешканців міста. З часом виникло Нижнє місто — укріплене валами передмістя Чигирина. У цей час також перебудовують замок: його укріпили бастіонами й равелінами. Чигиринський замок став одним із найміцніших і найдосконаліших на території України.

За часів Хмельницького Чигирин був одним із найбільших міст України. Тут мешкало понад 50 тисяч осіб, розміщувалися державна і військова адміністрації, стояла гетьманська резиденція та палац. Після смерті Богдана цей двір служив резиденцією для інших гетьманів: Івана Виговського, Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка. Але у 1678 році резиденція, як і увесь Чигирин, була зруйнована турецько-татарською армією. Місто з часом відбудувалося, але гетьманською столицею вже ніколи не стало. У 1793 Чигирин зробили повітовим центром.

У Чигирині двічі перебував Т. Г. Шевченко: у липні–серпні 1843 р. й у квітні–жовтні 1845 р. Тут він намалював картини «Дари в Чигрині 1649 року», «Чигринський дівочий монастир», «Чигрин з Суботівського шляху». Згадки про Чигирин є в поетичних творах «Гайдамаки», «Княжна», «Хустина», «У неділеньку у святую…», «Заступила чорна хмара…» та в п’єсі «Назар Стодоля». У часи Т. Г. Шевченка Чигирин був занедбаним повітовим містечком. Його доля асоціювалася в уяві поета з долею всієї України.

Нині історію тогочасного Чигирина розказують реконструйований будинок Присутніх місць, в якому Музей Богдана Хмельницького, будинок Археологічного Музею і ще декілька старовинних споруд. Гетьманська резиденція в Чигирині відбудовувалася згідно із архітектурними особливостями українського бароко XVII століття. В резиденцію входять палац гетьмана, будинок батьків Хмельницького, військова канцелярія та скарбниця. А неподалік від резиденції, на терасі відбудували церкву Петра і Павла — фундамент цією споруди було знайдено кількома роками раніше.

Як би там не було, але в Чигирині починалась українська державність, це місто козацької слави і нехай хоч реконструкції, але нагадуватимуть про бурхливу історію першої столиці.

Автор: Тетяна Бабич, яка любить подорожувати Україною 🙂

2018-02-02T18:51:12+00:00